Тематический форум ВМЕСТЕ

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська


Українська

Сообщений 781 страница 797 из 797

781

https://i5.imageban.ru/out/2021/07/07/6d206628c63d780d3b44312b2264aac4.jpg

+6

782

https://i3.imageban.ru/out/2021/07/08/baf67f34b6313e688a17f6c6eb9d566f.jpg

+6

783

+3

784

Як гірко я сумую за тобою !
Ні вдень, і не вночі нема покою.
Триклята брама бряцнула...навіки?
Сльоза, що закотилась під повіки
не може виходу знайти назовні,
і горло металевий стис хомут.
Почуй мене, не пізно ще,  кохана,
Сьогодні-вчасно, вчора ...було рано,
з тобою поруч,  попри все. Я тут.
Чекатимемо? Звісно, що робити.
Потрібно якось знову в світі жити
І мрії гальмувати, що розквітли
на грунті почуттів і марень світлих.
Облиш...не треба сліз, адже ми вдвох.
Життя одвік поділено на обидвох.
Бряцають ланцюги...не буде більше?
тих вечорів...твого чола, що ближче
до скронь моїх схилялось...так щемить.
Чому...те щастя завжди- тільки мить.
Чому? ... і як, навіщо і коли
Невже ми все з тобою відбули?
Нема ні вдень, і ні вночі покою.
Як гірко я сумую за тобою.
***
( власне)

Отредактировано Дум (18.08.21 00:01:24)

+8

785

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.

(Ліна Костенко)

+3

786

Сонечко моє,
Як мені сказати,
Як я тебе кохаю,
Щоб не сумувати...

Як моэ серденько,
Ти мене знайшла,
Зоря моя вечiрняя
Над полем зійшла.

Над полем зійшла
Все освітила,
Сиву головушку
Щастям накрила.
***
( власне)

+6

787

0

788

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

(Ліна Костенко)

+2

789

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Ліна Костенко

+5

790

+3

791

Що в нас було? Любов і літо.
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
Не так і мало, як на двох.
Ось наші ночі серпень вижне,
Прокотить вересень громи,
І вродить небо дивовижне
Скляними зорями зими!

І знову джміль розмружить квітку,
І літо гратиме в лото.
І знов сплете на спицях плітку
Сторукий велетень Ніхто.
І в цьому днів круговороті,
Де все минати поспіша,
Як та пташиночка на дроті,
Спочине стомлена душа.

(Ліна Костенко)

+5

792

Кажуть це був хіт літа)

+2

793

Мов лебединя, розкрилила…

Мов лебединя, розкрилила
Тонкоголосі дві руки,
Ледь теплі губи притулила
Мені до змерзлої щоки,
Сльозою темінь пронизала,
В пропасниці чи маячні
Казала щось — не доказала.
Мов на антоновім огні,
Не чув нічого і не бачив,
В останньому зусиллі зміг
Збагнути: все. Тебе я втрачу,
Ось тільки заверну за ріг.

Василь Стус.

+1

794

#p4415960,GrandV написал(а):

Кажуть це був хіт літа)

О тааак! Ми на річці відпочивали, з ночівлею, то сусіди її по колу слухали до 4ї ранку!!! Щоб їм там ікнулося скотинякам!)))

+1

795

0

796

+1

797

0


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська